The Guardian: світ більше не бореться з воєнними злочинами

Ратко Младич - генерал боснійських сербів, який наказав стратити 8 тисяч чоловіків і хлопчиків у Сребрениці - буде сидіти за ґратами в Гаазі, коли організованій ним бійні виповниться 25 років. Власне, він сидить у в'язниці вже 9 років.

Через чверть століття після Сребрениці світ надто звик до болючих звірств, - пише The Guardian. Масові вбивства у Сирії чи Ємені більше не потрапляють у заголовки новин. Китай ув'язнив більше мільйона уйгурів, примусово проводячи аборти й стерилізації.

У вимірі воєнних злочинів і злочинів проти людства таких, як Младич, теж багато. Але унікальним його випадок робить той факт, що його вистежили й притягнули до відповідальності. Три роки тому Младича засудили за геноцид у Сребрениці, в ході якого чоловіків і хлопців-підлітків схопили в "безпечній зоні" ООН й масово стратили.

Міжнародний кримінальний трибунал щодо колишньої Югославії (ICTY) визнав його винним за п'ятьма звинуваченнями у скоєнні злочинів проти людства, а також у чотирьох воєнних злочинах. Зокрема, йдеться про організацію етнічних чисток, бомбардувань і атак снайперів в місті Сараєво, а також захоплення миротворців ООН в заручники. Апеляційна палата зараз намагається завершити всі процедури, поки 77-річний злочинець ще живий.

Ще 14 офіцерів й чиновників боснійських сербів звинуватили у причетності з бійні в Сребрениці включно з лідером сербських сепаратистів Радованом Караджичем. Загалом, ICTY виніс вироки 90 воєнним злочинцям. Тим часом інший трибунал засудив 93 людей, відповідальних за організацію геноциду в Руанді. ICTY і ICTR були першими спеціальними судами з часів процесів у Нюрнберзі й Токіо після Другої світової війни. Вони стали відображенням бажання більше протистояти масовим звірствам після Холодної війни. Гасло "Ніколи знову", яке з'явилося після Голокосту, знову набуло вагомого значення.

Інші суди за сприяння ООН були створені для переслідування винних в організації масових злочинів у С’єрра-Леоне, Східному Тіморі, а також в Камбоджі, щоб притягнути до відповідальності колишніх жорстоких лідерів Червоних кхмерів, які все ще були живими. ЄС створив окремий трибунал для Косово, який минулого місяця опублікував звинувачення проти президента напіввизнаної країни Хашима Тачі й інших його соратників. Їх звинуватили у скоєнні злочинів, коли вони очолювати Армію визволення Косова.

Спеціальний суд в Гаазі був створений для розслідування у розгляду справи про вбивство прем'єр-міністра Лівану Рафіка Харірі в 2005 році. Він загинув під час вибуху бомби, який відібрав життя ще в 21 людини. В 2002 році в Гаазі почав працювати постійний трибунал для особливо жорстоких злочинів - Міжнародний кримінальний суд (ICC).

"То були надзвичайні роки. Я називаю їх "теслярськими" роками для міжнародних трибуналів з воєнних злочинів", - сказав Девід Шеффер, який був послом США з питань воєнних злочинів з 1997 до 2001 року й відіграв важливу роль у створенні кількох спеціальних судів.

"У нас був лише зразок Нюрнбергу і Токіо. І ми повторили ці зразки на початку 1990-х і продовжували використовувати їх до кінця десятиліття", - пояснив він.

"Було надзвичайно важливо, що всі ті страждання і смерті не були марними. Тому що урок збиралися засвоїти й застосувати в майбутньому", - сказала біженка з Боснії й Герцеговини Нерма Єлачич, яка стала прес-секретарем ICTY.

Окрім низки судів ООН також спробувала знайти способи не допустити повторення геноцидів й перетворити "Ніколи знову" з гасла в політику. Принцип "обов'язку захищати" був розроблений після геноцидів у Боснії й Руанді й офіційно був ухвалений в 2005 році. Він стверджував, що міжнародна спільнота зобов'язана втручатися, якщо якась держава не захищає власний народ.

Цей принцип був застосований в 2011 році в резолюції Ради безпеки ООН, щоб дати законну основу для військової інтервенції в Лівію й захистити населення Бенгазі від військ Муаммара Каддафі. Але "обов'язок захищати" був смертельно поранений в ході свого дебюту. США, Велика Британія і Франція продовжували своє вторгнення до тих пір, поки Каддафі не був повалений. Росія утрималася при ухваленні резолюції, стверджуючи, що вона була виправданням для зміни режиму. Москва закликала більше ніколи не обманюватися.

Вбивство Каддафі й розділення Лівії різними угрупуваннями стало остаточним кінцем ери глобальної відповіді на воєнні злочини. Володимир Путін повернувся в крісло президента Росії після вторгнення в Лівію й скерував свою країну на курс конфронтації з Заходом. "Арабська весна" перетворилася на криваву бійню в Сирії, Китай під керівництвом Си Цзиньпіна став більш репресивним й напористим на міжнародній арені. А Дональд Трамп, який зневажає всі міжнародні інститути, став президентом США в 2016-му.

Важко собі уявити ще більш ворожого клімату для "обов'язку захищати" чи судових переслідувань воєнних злочинців у Сирії, Ємені й М'янмі.

"Всі стали боягузами після інтервенції в Лівію. Але те, що ми допустили в Сирії - це велика пляма на нашій совісті. Масові бійні й тортури до смерті стали нормою на майже 10 років", - сказала Єлачич.

• Tweet