У Сирії Ахмед аль-Авда - унікальний діяч. Колишній командир опозиційних сил тепер "на зарплаті" у російських союзників Башара Асада.
Для одних він зрадник, який уклав угоду з режимом, коли його рідна провінція Дара відійшла під владу Асада два роки тому. Для інших 38-річний ватажок - досі революціонер, який тепер обіцяє відбудувати роздроблену опозицію в Сирії.
"Наше повернення як одна структура і одна армія захистить всю Сирію", - проголосив він на похороні минулого місяця з легкою впевненістю того, хто звик до відповідальності.
"Ми не зупинимося і не складемо зброю, поки не здобудемо перемогу. Битва тільки почалася", - цитує його словами The Guardian.
Дуже своєрідний ситуація склалася на півдні Сирії, де десятиліття тому почалася сирійська хвиля "Арабської весни". На даному етапі громадянської війни Росія грає непросту гру в регіоні, намагаючись зберегти лояльність місцевого населення і при цьому жонглювати інтересами Дамаска, Тегерана й Ізраїлю, які між собою конфліктують. Чинний статус-кво дуже крихкий.
Впродовж останніх шести тижнів по всій провінції Дара, а також сусідній провінції Ас-Сувейда, в якій домінують друзи, спалахували спорадичні протести. Люди, ризикуючи потрапити під арешт, висловлювали невдоволення економічною кризою, яка тільки погіршується в Сирії. Картинка дуже нагадує 2011 рік. Демонстранти навіть наважуються використовувати ім'я сирійського диктатора у своїх гаслах. Танцюючи на вулицях, вони вимагають: "Давай, Башаре, йди!", "Сирія вільна" і "Той, хто заморив голодом свій народ, - зрадник". Низку людей арештували. Однак, до цього часу режим не наважився на широкомасштабне придушення протестів.
"Нинішні протести - це продовження сирійської революції 2011 року. Але економічна криза - це додаткова причина для людей виходити на вулиці", - сказав 30-річний учасник акцій з Ас-Сувейди Аббас Мунеф.
"Проблема та ж: режим і його корупція. Вони крали в держави й відбирали в народу наші ж ресурси 50 років. З 2011 року мета не змінилася. Повалення режиму - це перший крок до гідного майбутнього", - додав він.
Все більше людей покладаються на Ахмеда Авду в переслідуванні цього майбутнього. Дара повернулася під контроль Дамаска в липні 2018 року. З того часу провінція стала місцем незнайомого для Сирії експерименту, списаного з досвіду Москви під час Другої Чеченської війни. На відміну від інших опозиційний провінцій, які режим відвоював грубою силою, більшість жителів Дари не змушували здатися, як, наприклад, людей в провінції Ідліб. Натомість Росія змусила Дамаск укласти угоду про примирення, щоб використати бійців з Дари для наповнення місцевих сил безпеки. Вони увійшли в так званий "П'ятий корпус", створений допомагати сирійській армії у війні проти "Ісламської держави". Зараз ця сила налічує близько 30 тисяч бійців.
Попри цю співпрацю, П'ятий корпус не підпорядковується міністерству оборони Сирії. Ця сунітська сила відкрито ворожа до Ірану і "Хезболли", які виступають союзниками режиму. П'ятий корпус отримує зарплати від Москви й повинен виконувати російські накази. Після того, як "Ісламська держава" була знищена на сирійському півдні, більшість бійців корпусу відмовилися йти воювати в Ідліб проти опозиції. Таку позицію зокрема зайняв підрозділ Авди, який називаються "Восьма бригада".
"Люди в Дарі вірять, що П'ятий наступальний корупс їх захищає від режиму й іранських військ. Багатьох людей арештували б, якби не корпус. Ми б не протестували проти режиму навіть невеликими групами, якби не ці бійці", - сказав місцевий активіст Ахмад Мухаммад.
"Солдати П'ятого корпусу досі революціонери. Вони примирилися, так, але вони досі проти режиму", - додав він.
Звісно ж, Дамаску така ситуація не подобається. Але зараз він нічого не може вдіяти. Пам'ятаючи про потенційне військове загострення в разі наближення сил Ірану й "Хезболли" до кордону Ізраїлю, Росія захищає автономію півдня і зупиняє спроби режиму придушити там заворушення.
"Важко зрозуміти, яка кінцева мета Росії, коли йдеться про П'ятий корпус. Цікаво, що цих бійців місцеві вважають справжньою патріотичною антиіранською силою, а не перебіжчиками", - сказала експерт Інституту зовнішньополітичних досліджень Елізабет Цуркова.
Авда прославився своїми підходами в дусі "реальної політики" ще до утворення П'ятого корпусу. Будучи одним з лідерів "Сирійської вільної армії" під назвою "Шабаб аль-Сунна", в 2015 році він уклав союз з "Аль-Каїдою", щоб вигнати сили режиму Асада з рідного регіону. А потім, Авда націлив зброю і проти джихадистів, витіснивши їх з провінції теж. Для чоловіка, який втратив трьох братів на війні проти режиму Асада, тривалий союз з Росією малоймовірний.
Минулого місяця його промова на похороні бійців П'ятого корпусу, які загинули під вибуху саморобної бомби, закладеної лояльними до Асада людьми, стала першим чітким сигналом, що він не дуже лояльний до Москви. Слова Авди проти Дамаска й "іноземних загарбників й бойовиків", швидко перетворили похорон в найбільший протест в Сирії за багато років. В ньому взяли участь близько 5 тисяч людей. За словами аналітика Абдулли Аль-Джабассіні, лише в червні до лав Восьмої бригади вступили щонайменше 7 тисяч чоловіків. Авда стає все більш популярним і впливовим, створюючи загрозу не лише для Асада, Ірану й "Хезболли", а й для Росії, яка зараз йому платить.
.jpg)
