Зарплати українців продовжують зростати: за останніми даними Держслужби статистики, в липні вони зросли на 225 грн, досягнувши загалом 11804 грн (+2%). Це в 4,6 рази менше червневого зростання, але вдвічі більше травневого. У квітні, нагадаємо, через введення жорсткого карантину, заробітки порівняно з березнем, впали більш ніж на 1000 грн. Чого очікувати далі.
Як змінилися зарплати
Як видно з даних Держслужби статистики, середня номінальна, тобто, без урахування інфляції, зарплата в Україні в липні виявилася більшою як порівняно з червневою зарплатою, так і з липневою 2019 року. У липні 2019 року середній українець заробив 10971 грн – менше на 833 грн або на 7,6%.
Реальна, тобто з урахуванням інфляції, зарплатня також зросла: до червня 2020 року на 2,6%, до липня 2019 року – на 5,1%. Тобто середній українець тепер вважається багатшим, ніж він був і рік тому, і місяць тому. Але – середній, адже залежно від регіонів та сфер зайнятості, зарплати зросли по-різному. А в деяких галузях вони як і раніше менші, ніж рік тому. А днями Конституційний Суд визнав незаконним урізання зарплат чиновникам.
Що за регіонами
У розрізі регіонів картина менш райдужна, ніж загалом країною. Більш ніж в кожній третій області (36%) заробітки в липні зменшилися порівняно з червнем. Найбільше зниження зарплат в Івано-Франківській області – на 6,7% (на 937 грн). До речі, в червні на Івано-Франківщині зростання заробітків було найвищим в країні – на 21,6%. Найменше знизилися заробітки на Одещині – на 0,2% (на 18 грн). Ще в семи областях (див. інфографіку) заробітки впали від 0,4% на Луганщині до 2,4% (Закарпатська обл.).
Серед 2/3 областей плюс Київ, де зарплати показали зростання, в столиці вони традиційно найвищі – 17053 грн (+4% або 660 грн порівняно з червнем). Вперше за всі роки заробітки в Києві перевищили 17 тис. грн. Це в 1,8 рази більше, ніж в найменш низькооплачуваній Чернівецькій області – 9322 грн (падіння за місяць на 1,9% або на 182 грн). Місяць тому розрив був в 1,7 рази.
З ’ ясуймо: йдеться про заробітки без вирахування податків. На руки середній працівник отримує на 19,5% менше. У Києві чиста середня зарплата за підсумками червня склала 13728 грн, в Чернівецькій області – 7504 грн.
На другому місці за рівнем зарплат також традиційно залишилася Донецька область, Але там в єдиній з областей заробітки перевищили 13 тис грн – 13071 грн (+626 грн, або + 5%). Така висока зарплатня серед областей досягнута вперше.
Дніпропетровська область після місячної перерви повернула собі третє місце в рейтингу, відтіснивши на четверте місце Київську. На Дніпропетровщині вперше заробітки перевищили 12 тис. грн – 12099 (+3,8% або 444 грн).
Вище 11 тис. грн сплачують зарплати в чотирьох областях, місяць тому було в трьох, крім Дніпропетровської. Це Київська область – 11969 (+1,5%), Запорізька – 11889 (+2,9%), Миколаївська – 11730 (+4%). Вперше серед них опинилася Полтавщина – 11065 (+0,8%).
Ще в 11-ти областях зарплати виявилися вищими 10 тис. грн (в червні – в 13-ти, нині вгору пішла Полтавська обл., вниз – Хмельницька). У шести областях (як і в червні) зарплати в межах 9,2-9,97 тис. грн.
Що за галузями
Порівняно з червнем, заробітки в липні виросли у всіх галузях, крім охорони здоров'я та освіти. Найбільше падіння у вчителів – на 14,5% (до 9328 грн), у медиків – на 3,2% (8560 грн). У виробничій, науковій і технічній діяльності заробітки не змінилися. Найменше підвищення зарплат за липень – в будівництві – на 3,1% (до 9948 грн), найзначніше – до 11,7% в закладах громадського харчування і готельному бізнесі (до 5815 грн). Та це більш ніж втричі менше їхнього червневого зростання. Отже, незважаючи на майже 50%-е зростання заробітків в цій сфері після падіння їх у квітні, зарплати і кухарів і готельєрів поки на 15% нижчі, ніж рік тому, в липні 2019.
Найвищі зарплати за підсумками липня виявилися в банківському секторі – 20352 грн (+5,3%), потіснивши з першого місця на друге IT-сферу – 19789 грн (+4,6%). Далі йде сфера держуправління та оборони – 17639 (+7,6%).
Найнижчі заробітки, крім готельного бізнесу та громадського харчування, також в охороні здоров'я (8560 грн, чи мінус 3,2%) та освіті (9328, чи мінус 14,5%).
Порівняно з липнем 2919 року, крім зарплат в закладах громадського харчування і готельному бізнесі, не відновилися після падіння у квітні-травні 2020 року зарплати на транспорті та зв'язку (пошта) – 96% від рівня минулого року, і в легкій промисловості – 98,3%.
Майже вийшла на торішній рівень оплата праці в машинобудуванні – 99,7%. Відновили заробітки металурги, місяць тому також мали "мінус" – тепер плюс 1,5% від рівня липня минулого року. Більше, ніж рік тому, заробляють артисти й інші працівники сфери мистецтва, спорту, розваг та відпочинку – їхні заробітки перевищують минулорічні на 13,5%, це тоді, як у червні був недобір майже в 10%.
У всіх інших галузях рівень оплати праці зріс, як порівняно з червнем поточного року, так і порівняно з липнем 2019 року.
Експерти: економіка відновлюється
Економісти кажуть, що в липні триває тренд на відновлення економіки та збільшення кількості тих, хто повернувся з вимушеної відпустки чи знову був прийнятий на роботу після заміни жорсткого карантину на адаптивний.
"Тому методика розрахунку середніх зарплат, якою керується Держслужба статистики, показала зростання заробітків, – аналізує член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. – Тому, як бачимо, зростання виявилося майже в п'ять разів меншим, ніж у червні – всього загалом на 255 грн. Також в червні були виплачені квартальні і піврічні премії в тих сферах, які криза зачепила менше – промисловість, IT-сфера, банківський сектор, бюджетна сфера, а в липні, природно, таких виплат не було, тому і зарплати виросли набагато скромніше. Але зростання зарплат породило також зростання нових боргів за ними (про це див. нижче)".
Борги за зарплатнею істотно зросли
Держстатистики підрахувала також, як змінилися борги за зарплатнею в липні. Вони значно зросли – на 8,1%, в червні було зростання всього на 1,1%. Грошима роботодавці заборгували працівникам станом на 1 серпня 3,4 млрд грн або на 254 млн грн більше, ніж у червні.
На діючі підприємства припадає 64,1% боргів, це на 12,2% більше, ніж у червні чи 2,180 млрд грн. Тобто, активний бізнес в липні накопичив нові борги перед своїми працівниками. У червні ця недоїмка, навпаки, зменшилася.
Борги підприємств-банкрутів складають 32,2%, борги економічно неактивних підприємств, що тимчасово призупинили свою діяльність, складають 3,7%. Це відповідно 1,095 млрд грн (+19 млн грн) і 125,4 млн грн (+0,4 млн грн). Експерти називають борги банкрутів практично безнадійними.
За сферами діяльності борги в липні найбільше зросли у сфері мистецтва, спорту, розваг і відпочинку – в 1,43 рази за місяць! Тобто, людям, зайнятим мистецтвом, спортом та розвагами, нарахували великі зарплати, але, на жаль, не виплатили. У закладах громадського харчування і готельному бізнесі борги складають 19,5%, але тут якраз їх погашають, оскільки в червні борги були 25,3%.
В інших галузях зростання боргів склало від 0,1% на транспорті до 32,1% в охороні здоров'я. У червні борги перед медиками теж зросли, але всього на 14,4%. За оцінкою Олександра Охріменка, борги медикам продовжують рости тому, що багатьом нарахували, та не виплатили "коронавірусні" надбавки – через нестачу коштів у держбюджеті.
У більшості сфер діяльності збільшення сум невиплат за місяць опинилося в межах 1,5-7%. У червні було в межах 1,5-4%.
Але є три галузі, в яких заборгованості за зарплатнею скоротилися. Найкраще погасили борги аграріям – 5,3%, чиновникам – 2,3% і ріелторам – 0,5%.
Як роз'яснив Олег Пендзин, накопичення боргів активно діючого бізнесу можна пояснити: після введення адаптивного карантину ті структури, що були раніше закриті, відновили роботу. Але на першому етапі, поки не надійшли оплати за виконані роботи та доправлену продукцію, це призвело до нового зростання заборгованості за зарплатами. Таке зростання є короткочасним, вже за підсумками серпня ми маємо побачити скорочення невиплат.
"Але скорочення боргів за зарплатами у серпні й надалі стосується тільки активного бізнесу, борги підприємств-банкрутів, які обліковуються Держстатистикою, навряд чи будуть погашені в повному обсязі – там у більшості випадків немає активів, продавши які, можна розрахуватися з колишніми співробітниками", – уточнив Олег Пендзин.
Нове зростання зарплат
Експерти впевнені що в серпні зарплати продовжили зростання.
Так Олег Пендзин впевнений: зарплати в серпні арифметично виявляться вищими, ніж у липні насамперед через масову відпускну кампанію.
"Для розрахунку середніх зарплат Держстатистики ділить весь фонд оплати праці, на всю кількість працівників, фонд оплати буде в серпні більшим, ніж у липні, а кількість працівників навряд чи істотно зросте, – міркує Олег Пендзин. – Наприклад, серпень – традиційний місяць відпусток на держслужбі, де виплачують високі оздоровчі, які також входять в зарплату. Оціночно зростання середніх заробітків у серпні може виявитися на рівні липня – 200-250 грн. А ось з вересня через підвищення мінімальної зарплати можна очікувати стрибка вище 12 тис. грн загалом країною".
З ним також згоден Олександр Охріменко.
"У серпні виростуть зарплати в тих галузях, де вони залежать від сезонного фактора, насамперед це агросектор, – аналізує Охрименко. – У ньому зайняті близько трьох мільйонів працівників, а в сезон збирання врожаю їм платять добре, зарплата комбайнерів, механізаторів сягає 25-30 тис. грн. Це теж позначиться на середніх зарплатах. Але "середню температуру по лікарні" в серпні навряд чи відчують бюджетники, вчені, їхні зарплати не зміняться. Чекати підвищення вони можуть тільки з вересня адже зросла мінімальна зарплата та будуть перераховані оклади за тарифною сіткою і надбавки до них. Загалом збільшення більшості працівників бюджетної сфери, які отримують більше мінімуму, може скласти близько 200 грн".
